1 2

Естетика Відродження

Leonardo dа Vinci; 5.IV 1452, Вінчi, поблизу Флоренції - 2 V 1519, замок Клу, поблизу Амбуаза, Турень, Франція) - італ. живописець, скульптор, архітектор, вче¬ний та інженер, представник доби Високого Відродження. В 1467- 72 навчався в майстерні А. дель Верроккйо. В ранній період твор¬чості Л. да В багато уваги приділяв скульптурі (робот не збе¬реглися); з живописних творів цього часу відомі: голова ангела на картині Верроккйо «Хрещення» (після 1470), «Благовіщення» (6л. 1474), обидва - в Галереї Уффіці у Флоренції; т. з. «Мадонна Бенуа» (6л. 1478, ДЕ). В 1481 або 1482 Л. да В. переїхав до Мілана, де пра¬цював при дворі правителя Л. Моро. В т. зв. міланський період (1482-99) створив картини «Мадонна в скелях» (1483-94, Лувр), «Мадонна Літта» (близько 1485 - 90, ДЕ), а також настінний розпис у трапезній монастиря Сліпа Марія делле Граціє в Мі¬лані «Таємна вечеря» (1495-97). В Мілані Л. да В. розробляє різні варіанти «ідеальною міста» й центрального купольного храму. Напри¬кінці 1499, у зв'язку з взяттям Мілана французами, Л. да В. повернувся до Флоренції, де ство¬рив картон «Битва при Анг'ярі» (1503-06, не зберігся, відомий за копіями) для розпису в Палаццо Веккйо Одним з найвідоміших творів Л. да В. є портрет Мони Лізи (т. з, «Джоконди». бл. 1503. Лувр), в якому художник пере дав жіночність молодої флорентійки, складність її психологічною стану. Збереглися також картини «Св. Анна з Марією і немовлям Христом» (1500-07), «Іоанн Хреститель» (бл. 1513-17, обид¬ві - Лувр). Значне місце в творчій спадщині Л. да В. належить ма¬люнкам, в яких відтворено постаті людей в різних ракурсах, міміку і а анатомію людини, будову рос¬лин тощо. Збереглися записні книжки й рукописи Л. да В. (бл. 7 тис. аркушів з малюнками, які його учень Ф. Мельці зібрав і видав під назвою «Трактат про живопис»). У своїх творах Л. да В. виступав проти умовного реліг. мистецтва; як художник відтворю¬вав реальний світ, базуючись на наукових знаннях і підводячи під свій реалістичний метод науково-теоретичну основу. Творчість Л. да В. була найвищим досягнен¬ням доби Відродження.

Наукова і художня творчість Л. да В пройнята передовими для свого часу філос. ідеями. Він ви¬знавав об'єктивність, матеріальність, пізнаванність зовн, світу, сформулював деякі принципи ме¬ханістичного матеріалізму, висло¬вив ряд глибоких діалектич. здога¬док про єдність можливості і дійс¬ності, виникнення і зникнення, про переходи матерії з одного стану в інший. Заперечуючи церк. од¬кровення як джерело знань, Л. да В доводив, що істина є продук¬том дослідного, експерименталь¬ного вивчення природи. Вважаючи основою пізнання дослід, експе¬римент, Л. да В. водночас великого значення надавав теорії. Погляди Л. да В значно вплинули на розвиток філософії епохи Від¬родження. Як архітектор та інже¬нер Л да В. розв'язував важливі проблеми будівництва, військ.-ін¬женерної справи, гідротехніки; ви¬найшов ряд приладів, механізмів і машин; працював над конструк¬ціями літальних апаратів, важчих за повітря; подав ідею парашута тощо. Праці з фізики стосува¬лись гол. чин. механіки, й особ¬ливо оптики, з математики - перетворення рівновеликих площі об'ємів, дослідження серпків, обчислення площі еліпса «неподільних» методом. В астрономії Л. да В. належали передові кос¬мологічні ідеї Він вважав Все¬світ безмежним, фізично одно¬рідним, заперечував геоцентрич¬ну систему світу.

1 2