| Назва: | Інформаційна система "виробничі запаси": облік і ревізія |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 326,24 KB |
| Скачувань: | 83 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54
- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (одержані) та знаходяться на підприємстві з метою наступного продажу;
- малоцінні та швидкозношувані предмети, строк використання яких становить не більш як один рік або нормальний операційний цикл, якщо він не перевищує одного року;
- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського й лісового господарства.
Рис. 2.1 Склад запасів на підприємстві
Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю [10, c.86].
Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання тощо).
Підприємство, відображаючи вартість запасів у фінансовій звітності, використовує меншу з двох оцінок:
• первісну вартість (історичну собівартість);
• чисту вартість реалізації.
Розглянемо докладніше чисту вартість реалізації.
Чиста вартість реалізації — очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.
Відповідно до П(С)БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початкове економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15. 12. 1999 р. № 149/300.
В інших випадках П(С)БО 9 зміни балансової вартості запасів не передбачає. Таким чином, П(С)БО передбачає лише уцінку запасів і не передбачає їхню дооцінку (дооцінка можлива, проте в межах невеликої уцінки) (додаток А).
Усі операції з надходження і вибуття товарно-матеріальних цінностей на складах відображають у картках чи книгах складського обліку. Книги мають бути пронумеровані, а кількість сторінок у кінці потрібно засвідчити підписами керівника і головного бухгалтера й скріпити печаткою. Книги чи картки складського обліку видають під розписку з відображенням у реєстрі їх видачі. На окремих аркушах книги чи картках вказують дату, порядковий номер картки, шифр матеріалу, його назву, вимірники, ціну; їх підписує головний бухгалтер (бухгалтер з обліку матеріалів). Записи операцій із надходження чи вибуття матеріалів у книгах чи картках здійснює завскладом (або бухгалтер складу) на основі первинних документів.
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси" за субрахунками [48, c.107-175]:
201 "Сировина й матеріали",
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби",
203 "Паливо",
204 "Тара й тарні матеріали",
205 "Будівельні матеріали".
206 "Матеріали, передані в переробку",
207 "Запасні частини",
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення",
209 "Інші матеріали".
По дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбавають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).
На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" ведеться облік наявності руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”).
Сировина - добуті, вирощені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки і призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.
- малоцінні та швидкозношувані предмети, строк використання яких становить не більш як один рік або нормальний операційний цикл, якщо він не перевищує одного року;
- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського й лісового господарства.
Рис. 2.1 Склад запасів на підприємстві
Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю [10, c.86].
Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання тощо).
Підприємство, відображаючи вартість запасів у фінансовій звітності, використовує меншу з двох оцінок:
• первісну вартість (історичну собівартість);
• чисту вартість реалізації.
Розглянемо докладніше чисту вартість реалізації.
Чиста вартість реалізації — очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.
Відповідно до П(С)БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початкове економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15. 12. 1999 р. № 149/300.
В інших випадках П(С)БО 9 зміни балансової вартості запасів не передбачає. Таким чином, П(С)БО передбачає лише уцінку запасів і не передбачає їхню дооцінку (дооцінка можлива, проте в межах невеликої уцінки) (додаток А).
Усі операції з надходження і вибуття товарно-матеріальних цінностей на складах відображають у картках чи книгах складського обліку. Книги мають бути пронумеровані, а кількість сторінок у кінці потрібно засвідчити підписами керівника і головного бухгалтера й скріпити печаткою. Книги чи картки складського обліку видають під розписку з відображенням у реєстрі їх видачі. На окремих аркушах книги чи картках вказують дату, порядковий номер картки, шифр матеріалу, його назву, вимірники, ціну; їх підписує головний бухгалтер (бухгалтер з обліку матеріалів). Записи операцій із надходження чи вибуття матеріалів у книгах чи картках здійснює завскладом (або бухгалтер складу) на основі первинних документів.
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси" за субрахунками [48, c.107-175]:
201 "Сировина й матеріали",
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби",
203 "Паливо",
204 "Тара й тарні матеріали",
205 "Будівельні матеріали".
206 "Матеріали, передані в переробку",
207 "Запасні частини",
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення",
209 "Інші матеріали".
По дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбавають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).
На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" ведеться облік наявності руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”).
Сировина - добуті, вирощені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки і призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.