| Назва: | Принцип аудиторського контролю |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 4,59 KB |
| Скачувань: | 5 |
Принцип аудиторського контролю
Принцип (від лат. principium - начало, основа) аудиту -це основні засади, на яких здійснюється його функція. Виз¬начені вони нормативом № 3 "Основні принципи, які регу¬люють аудит", затвердженим Аудиторською палатою Украї¬ни. Спірною є сама назва нормативу, оскільки аудит регулю¬ють не принципи, а закони та нормативно-правові акти, але попри цю недоречність, у ньому закладені основні засади, які формують аудит як певну систему знань.
Принципи аудиту, як незалежної форми фінансово-гос¬подарського контролю, включають незалежність аудитора, його професійну етику, об'єктивність та компетентність, кон¬фіденційність і доброзичливість.
Незалежність аудитора - обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарсь¬кої діяльності суб'єкта підприємництва.
Незалежність аудитора грунтується на відсутності мате¬ріальної заінтересованості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, який перевіряється. Законодавством надано право аудитору виконувати роботу самостійно незалежно від волі замовника, його безпосереднього керівника, а лише спираю¬чись на законодавство та нормативно-правові акти.
Професійна етика - це норма поведінки, яка забезпечує:
моральний характер взаємовідносин між людьми, що грун¬туються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтуються на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних від¬носин.
Загальні вимоги до професійної етики стосуються і ауди¬тора.
Об'єктивність - неупередженість при дослідженні пи¬тань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складан¬ня висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних до¬кументів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентари¬заційних описів, актів та ін.).
Компетентність - висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.
При проведенні аудиту необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих аудиторських проце¬дур при дослідженні господарських процесів, інвестицій, фінансового менеджменту, маркетингу та ін.
Конфіденційність (від лат. confidentio - довір'я) - збере¬ження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дос¬лідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, про¬куратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішен¬ням, погодженим із замовником.
Доброзичливість - повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне став¬лення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та ураху¬вання її в процесі дослідження.
Організація аудиту - сукупність певних елементів, спря¬мованих на раціональне виконання аудиторського процесу. До них належить комплектування кадрів аудиторської фір¬ми, які мають спеціальну фахову освіту, насамперед з облі¬ку і аудиту, та інших спеціальностей, передбачених законом. Забезпечення службовими приміщеннями, меблями, обчислю¬вальною технікою, довідковою літературою також є елемен¬том організації аудиту. Сюди входять рекламно-інформаційні елементи організації портфеля замовлень на аудиторські послуги, складання договорі», угод з клієнтами та плануван¬ня їх виконання у строки, передбачені договорами.
Методологія аудиту - сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту. Методологія аудиту грунтується на наукових методах дослідження відображен¬ня фінансово-господарської діяльності підприємців у бух¬галтерському обліку і звітності-достовірності, своєчасності, обгрунтованості і розподілу результатів діяльності, оподат¬кування, фінансової стабільності та ін. Додержання методо¬логії аудиту забезпечується доцільністю вибору методики дослідження, доказів та інформації з досліджуваних питань, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, методик оцінки ризику у висновку аудитора, використання даних внутрішнього аудиту і результатів роботи інших аудиторії! або експертів, норм оформлення результатів аудиту (акт, висновок), поінформованість замовників (клієнтів), контролі. якості роботи аудитора.
Отже, принципи аудиту грунтуються па його незалеж¬ності як виду фінансово-господарського контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей ауди¬тора, науковій організації і прогресивній методології вико¬нання аудиторського процесу
Принцип (від лат. principium - начало, основа) аудиту -це основні засади, на яких здійснюється його функція. Виз¬начені вони нормативом № 3 "Основні принципи, які регу¬люють аудит", затвердженим Аудиторською палатою Украї¬ни. Спірною є сама назва нормативу, оскільки аудит регулю¬ють не принципи, а закони та нормативно-правові акти, але попри цю недоречність, у ньому закладені основні засади, які формують аудит як певну систему знань.
Принципи аудиту, як незалежної форми фінансово-гос¬подарського контролю, включають незалежність аудитора, його професійну етику, об'єктивність та компетентність, кон¬фіденційність і доброзичливість.
Незалежність аудитора - обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарсь¬кої діяльності суб'єкта підприємництва.
Незалежність аудитора грунтується на відсутності мате¬ріальної заінтересованості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, який перевіряється. Законодавством надано право аудитору виконувати роботу самостійно незалежно від волі замовника, його безпосереднього керівника, а лише спираю¬чись на законодавство та нормативно-правові акти.
Професійна етика - це норма поведінки, яка забезпечує:
моральний характер взаємовідносин між людьми, що грун¬туються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтуються на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних від¬носин.
Загальні вимоги до професійної етики стосуються і ауди¬тора.
Об'єктивність - неупередженість при дослідженні пи¬тань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складан¬ня висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних до¬кументів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентари¬заційних описів, актів та ін.).
Компетентність - висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.
При проведенні аудиту необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих аудиторських проце¬дур при дослідженні господарських процесів, інвестицій, фінансового менеджменту, маркетингу та ін.
Конфіденційність (від лат. confidentio - довір'я) - збере¬ження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дос¬лідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, про¬куратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішен¬ням, погодженим із замовником.
Доброзичливість - повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне став¬лення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та ураху¬вання її в процесі дослідження.
Організація аудиту - сукупність певних елементів, спря¬мованих на раціональне виконання аудиторського процесу. До них належить комплектування кадрів аудиторської фір¬ми, які мають спеціальну фахову освіту, насамперед з облі¬ку і аудиту, та інших спеціальностей, передбачених законом. Забезпечення службовими приміщеннями, меблями, обчислю¬вальною технікою, довідковою літературою також є елемен¬том організації аудиту. Сюди входять рекламно-інформаційні елементи організації портфеля замовлень на аудиторські послуги, складання договорі», угод з клієнтами та плануван¬ня їх виконання у строки, передбачені договорами.
Методологія аудиту - сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту. Методологія аудиту грунтується на наукових методах дослідження відображен¬ня фінансово-господарської діяльності підприємців у бух¬галтерському обліку і звітності-достовірності, своєчасності, обгрунтованості і розподілу результатів діяльності, оподат¬кування, фінансової стабільності та ін. Додержання методо¬логії аудиту забезпечується доцільністю вибору методики дослідження, доказів та інформації з досліджуваних питань, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, методик оцінки ризику у висновку аудитора, використання даних внутрішнього аудиту і результатів роботи інших аудиторії! або експертів, норм оформлення результатів аудиту (акт, висновок), поінформованість замовників (клієнтів), контролі. якості роботи аудитора.
Отже, принципи аудиту грунтуються па його незалеж¬ності як виду фінансово-господарського контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей ауди¬тора, науковій організації і прогресивній методології вико¬нання аудиторського процесу