| Назва: | Розвиток біотехнології в Японії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,55 KB |
| Скачувань: | 27 |
Крім того, ця ж група дослідників відкрила тип цвілі, здатної розкладати ціаніди металів, вивільняючи ціан, на який успішно впливає знову відкрита вченими бактерія. Дотепер існував єдиний шлях, а саме вивіз забрудненого масиву ґрунту і його спалювання. Відкрита вченими бактерія, що живе в ґрунті, забрудненої ціаністими з'єднаннями, може виживати при дуже високій концентрації останніх. Нові відкриття японських дослідників можуть бути використані для рішення проблеми ліквідації забруднення поблизу хімічних заводів, а також заводів по спаленню вугілля. Наступним завданням учених є підтвердження в процесі подальших досліджень припущення, що відкрита бактерія дійсно ефективна в процесі ліквідації забруднення ґрунту ціаністими з'єднаннями.
Група фахівців з Національного технологічного інституту біонаук і людини в спільних дослідженнях із ученими з університету Цукуба й компанії «Ракуто касей» відкрила дві бактерії, які здатні розкладати деякі використовувані в промисловості пластичні маси.
За прогнозом учених, до наступного сторіччя пластмаси, здатні розкладатися під впливом бактерій на менш хімічно шкідливі складові, повністю витиснуть пластмаси, використовувані зараз у промисловому виробництві. Нові пластичні матеріали, попит на які стрімко росте, уже з'являються на японському ринку. Так, наприклад, фірма «Сева хайполімер» в 1994 р. закінчила будівництво заводу, що у рік здатний випускати 3 тис.т поліефіру, що біорозкладається, під маркою «Біонол».
Широко відома значна роль іноземної техніки й технології в післявоєнному розвитку НДДКР у Японії. І на сучасному етапі японські фірми, активно форсуючи власні фундаментальні дослідження, зокрема в галузі біотехнології, аж ніяк не відмовляються від колишньої практики імпорту передових закордонних досягнень.
Японські біотехнологічні компанії укладають ліцензійні угоди й активізують пряме інвестування в приватні фірми США й країн Західної Європи. Близько 28 японських приватних компаній, серед яких «Міцубісі касей коге», «Мідорі дзюдзи» і «Санторі», або є акціонерними власниками невеликих американських компаній, або містять ліцензійні угоди або проводять спільні дослідження.
Так, фірма «Сумітомо кагаку коге» робить інтерферон по ліцензії англійської фірми «Велкам фаундейшн» і клінічне випробування гормонів росту, отриманих по ліцензії американської фірми «Джинентек». Фірма «Міцуі тоацу кагаку» робить інтерферон з використанням технології «Джинентек», а також розробляє метод одержання урокіназы за допомогою технології рекомбінантних ДНК фірми «Дженекс» (США).
Фірма «Тейдзін» у кооперації з американською фірмою «Зимогенетикс» здійснює масове виробництво протину С з допомогою технології генетичної інженерії. Протин С контролює процеси згортання крові. Припускається, що він буде ефективним засобом проти деяких видів раку й цирозу печінки.
Японські фірми воліють укладати ліцензійні угоди, як правило, на надання права на виробництво й збут продуктів, розроблених дрібними американськими фірмами. Японські компанії поряд із західноєвропейськими забезпечили можливість збуту своєї продукції в міжнародному масштабі, зокрема в США, які є для них найбільшим ринком збуту. В останнє десятиліття, крім укладання ліцензійних угод, спостерігається прагнення японських і американських фірм до спільних досліджень в області біотехнології.
Стимулом для японських компаній служить перевага американських партнерів у створенні нових видів продукції й процесів за допомогою біоінженерії. Американські фірми використовують значний досвід японських компаній у ферментаційних процесах, що забезпечує останнім перевагу у великомасштабному виробництві. Прагнучи до спільних досліджень, американські фірми переслідують також мету проникнення на японський ринок своєї фармацевтичної продукції. Перші філії американських біотехнологічних компаній у Японії й філії японських фармацевтичних компаній у США сталі з'являтися з початку 80-х років22.
Деякі японські фірми, наприклад «Такара сюдзо» - відомий виробник спиртних напоїв, зв'язують свої плани з біотехнологічними дослідженнями. Із цією метою роблять зусилля для виробництва продукції за рубежем, іде пошук партнерів по проведенню спільних досліджень і випуску нових лікарських препаратів на ринок. НДІ біотехнологічних досліджень фірми «Такара сюдзо» був створений в 1970 р. в Оцу (преф. Сіга). Фірма разом з одним з американських університетів працює в цей час над новою технологією рекомбінантних ДНК. Вона має філію в Китаї. У штаті фірми «Такара сюдзо» 96 китайських дослідників, що пройшли стажування в США для підвищення кваліфікації в проведенні біотехнологічних досліджень. Фірма збільшує прибуток за рахунок продажу своїх технологічних розробок за допомогою ліцензійних угод. У майбутньому вона планує зосередити зусилля саме на комерціалізації своїх готових розробок, а не на розширенні спектра фундаментальних досліджень.
Група фахівців з Національного технологічного інституту біонаук і людини в спільних дослідженнях із ученими з університету Цукуба й компанії «Ракуто касей» відкрила дві бактерії, які здатні розкладати деякі використовувані в промисловості пластичні маси.
За прогнозом учених, до наступного сторіччя пластмаси, здатні розкладатися під впливом бактерій на менш хімічно шкідливі складові, повністю витиснуть пластмаси, використовувані зараз у промисловому виробництві. Нові пластичні матеріали, попит на які стрімко росте, уже з'являються на японському ринку. Так, наприклад, фірма «Сева хайполімер» в 1994 р. закінчила будівництво заводу, що у рік здатний випускати 3 тис.т поліефіру, що біорозкладається, під маркою «Біонол».
Широко відома значна роль іноземної техніки й технології в післявоєнному розвитку НДДКР у Японії. І на сучасному етапі японські фірми, активно форсуючи власні фундаментальні дослідження, зокрема в галузі біотехнології, аж ніяк не відмовляються від колишньої практики імпорту передових закордонних досягнень.
Японські біотехнологічні компанії укладають ліцензійні угоди й активізують пряме інвестування в приватні фірми США й країн Західної Європи. Близько 28 японських приватних компаній, серед яких «Міцубісі касей коге», «Мідорі дзюдзи» і «Санторі», або є акціонерними власниками невеликих американських компаній, або містять ліцензійні угоди або проводять спільні дослідження.
Так, фірма «Сумітомо кагаку коге» робить інтерферон по ліцензії англійської фірми «Велкам фаундейшн» і клінічне випробування гормонів росту, отриманих по ліцензії американської фірми «Джинентек». Фірма «Міцуі тоацу кагаку» робить інтерферон з використанням технології «Джинентек», а також розробляє метод одержання урокіназы за допомогою технології рекомбінантних ДНК фірми «Дженекс» (США).
Фірма «Тейдзін» у кооперації з американською фірмою «Зимогенетикс» здійснює масове виробництво протину С з допомогою технології генетичної інженерії. Протин С контролює процеси згортання крові. Припускається, що він буде ефективним засобом проти деяких видів раку й цирозу печінки.
Японські фірми воліють укладати ліцензійні угоди, як правило, на надання права на виробництво й збут продуктів, розроблених дрібними американськими фірмами. Японські компанії поряд із західноєвропейськими забезпечили можливість збуту своєї продукції в міжнародному масштабі, зокрема в США, які є для них найбільшим ринком збуту. В останнє десятиліття, крім укладання ліцензійних угод, спостерігається прагнення японських і американських фірм до спільних досліджень в області біотехнології.
Стимулом для японських компаній служить перевага американських партнерів у створенні нових видів продукції й процесів за допомогою біоінженерії. Американські фірми використовують значний досвід японських компаній у ферментаційних процесах, що забезпечує останнім перевагу у великомасштабному виробництві. Прагнучи до спільних досліджень, американські фірми переслідують також мету проникнення на японський ринок своєї фармацевтичної продукції. Перші філії американських біотехнологічних компаній у Японії й філії японських фармацевтичних компаній у США сталі з'являтися з початку 80-х років22.
Деякі японські фірми, наприклад «Такара сюдзо» - відомий виробник спиртних напоїв, зв'язують свої плани з біотехнологічними дослідженнями. Із цією метою роблять зусилля для виробництва продукції за рубежем, іде пошук партнерів по проведенню спільних досліджень і випуску нових лікарських препаратів на ринок. НДІ біотехнологічних досліджень фірми «Такара сюдзо» був створений в 1970 р. в Оцу (преф. Сіга). Фірма разом з одним з американських університетів працює в цей час над новою технологією рекомбінантних ДНК. Вона має філію в Китаї. У штаті фірми «Такара сюдзо» 96 китайських дослідників, що пройшли стажування в США для підвищення кваліфікації в проведенні біотехнологічних досліджень. Фірма збільшує прибуток за рахунок продажу своїх технологічних розробок за допомогою ліцензійних угод. У майбутньому вона планує зосередити зусилля саме на комерціалізації своїх готових розробок, а не на розширенні спектра фундаментальних досліджень.