| Назва: | Флора і фауна літом |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,37 KB |
| Скачувань: | 11 |
Флора і фауна літом
Астрономічним початком літа вважають 21 або 22 червня - день літнього сонцестояння. У цей день у північній півкулі нашої планети встановлюється найдовший день і найкоротша ніч. Кін¬цем літа астрономи вважають 22 вересня - день осіннього рівно¬дення.
Фенологи вважають початком літа цвітіння рослин на луках (початок червня), а кінцем - відліт перших зграй журавлів (кі¬нець серпня).
Влітку на нашу півкулю надходить інтенсивне сонячне промін¬ня, у зв'язку з чим пишно розквітає рослинність, цікаві зміни від¬буваються в неживій природі.
Найтеплішим літнім місяцем вважається липень. Протягом дня під дією сонячної радіації поверхня землі й навколишні пред¬мети нагріваються настільки, що за ніч не встигають віддати теп¬ло. Тому в липні бувають найтепліші ночі. В другій половині серп¬ня ночі вже часто холодні. Коли вдень земля добре прогрівається, а вночі охолоджується, на рослинах, навколишніх предметах з'яв¬ляється роса - продукт конденсації водяної пари, що утворилася як результат охолодження.
Влітку досить часто бувають зливи. Літні дощі, на відміну від осінніх, починаються бурхливо і тривають недовго. В жаркі дні дощові краплини особливо великі, Це пояснюється тим, що під впливом сильних висхідних течій повітря дощові краплини в хма¬рах збільшуються, аж поки не подолають опору.
Інколи влітку випадає град. Він утворюється у хмарах вертика¬льного розвитку. Основу градини становить сніжна крупа. Під впливом сильних висхідних течій повітря градина кілька разів пе¬реміщується в хмарі вгору, вниз, щоразу обростаючи новим льодя¬ним чи сніжним шаром. Вона збільшується доти, поки не подолає висхідних течій повітря.
Влітку можна спостерігати багато цікавих світлових явищ в атмосфері. Чи не найцікавішими з них є зорі, веселка.
З'являються зорі вранці і ввечері перед сходом і заходом сон¬ця. Зорі бувають червоні і жовті. Явище зорі пояснюється тим, що косе сонячне проміння, проходячи через товстий шар атмосфери, заломлюється в краплинах вологи. В жарку погоду, коли в по¬вітрі буває багато водяної пари, зорі особливо яскраві, червоні. Жовто-золотистими зорі стають з надходженням холодного по¬вітря.
Інколи під час дощу можна побачити веселку. Вона утворює¬ться також внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах води.
В теплі літні дні на небі можна побачити різноманітні гарні хмари - від високих, прозорих перистих до химерних і мінливих - купчастих. У дощові дні небо застилають низькі шаруваті хмари.
Літні явища в рослинному світі. Наявність достатньої кількос¬ті тепла, вологи, світла сприяє пишному розвиткові рослин.
На більшості дерев улітку достигає, а у деяких і розповсю¬джується насіння. Особливо багато ми бачимо завжди легких то¬полиних пушинок з маленьким насінням. Одне дерево тополі дає 20-30 млн. насінинок. Вітер підхоплює легеньке насіння з чубчи¬ком і відносить за тисячі кілометрів від материнської рослини. На¬решті насіння десь падає і, якщо умови сприятливі, проростає. Проте це відбувається дуже рідко, майже все насіння гине. В кри¬хітного насіння паросток невеликий. Він не може протидіяти спеці, вітру. Тільки за винятково сприятливих умов він дасть початок но¬вій повноцінній рослині. Ось чому ці дерева змушені давати міль¬йони насінин. Хай десятки мільйонів загинуть, але якась одна рослинка виживе, і рід тополиний буде продовжений.
Невелика кількість дерев улітку цвіте. На початку червня до¬цвітає робінія. В середині червня починає цвісти липа, катальпа.
Продовжують цвісти деякі лісові кущі і кущики - шипшина, малина, чорниці. На кущах, що відцвіли, починає утворюватися насіння. Друга половина червня і липень - пора визрівання бага¬тьох лісових ягід. Надзвичайно гарно виглядають улітку лісові галявини, узлісся, на яких можна кожного разу знайти нові кві¬тучі трав'янисті рослини. Саме в цей час виділяється серед трав світло-пурпуровим суцвіттям буквиця лікар¬ська, сама назва якої свідчить про її викорис¬тання.
У червні в лісах починається збір їстівних грибів - лисичок, сироїжок. Поруч з ними можна знайти і отруйні - бліду поганку, не¬справжні опеньки, мухомор червоний.
Червень - період масового цвітіння луч¬них рослин. Саме в цей час луки перетворюю¬ться у багатокольорові килими. Трави в цей період найбільш поживні, тому їх і скошують, запасаючи на зиму сіно.
У другій половині червня - в липні цвіте більшість рослин водойм. Особливо вражає цвітіння латаття білого. Вдень на блакитному дзеркалі води розкриваються чудові білосніж¬ні квітки. З 17 год. і до 10 ранку квітки їхні закриті. Відкриваються вони лише в ясну, со¬нячну погоду. Це пристосування для збере¬ження пилку, яким може зашкодити роса або дощ.
Рослинність степів улітку не така вже багата, і все ж у червні степи уквітчані шавліями, залізняком, місцями квітучим катраном, волошками степовими. Пізніше степ вигорає, залишаються рослини, добре пристосовані до недостат¬ньої кількості вологи.
Астрономічним початком літа вважають 21 або 22 червня - день літнього сонцестояння. У цей день у північній півкулі нашої планети встановлюється найдовший день і найкоротша ніч. Кін¬цем літа астрономи вважають 22 вересня - день осіннього рівно¬дення.
Фенологи вважають початком літа цвітіння рослин на луках (початок червня), а кінцем - відліт перших зграй журавлів (кі¬нець серпня).
Влітку на нашу півкулю надходить інтенсивне сонячне промін¬ня, у зв'язку з чим пишно розквітає рослинність, цікаві зміни від¬буваються в неживій природі.
Найтеплішим літнім місяцем вважається липень. Протягом дня під дією сонячної радіації поверхня землі й навколишні пред¬мети нагріваються настільки, що за ніч не встигають віддати теп¬ло. Тому в липні бувають найтепліші ночі. В другій половині серп¬ня ночі вже часто холодні. Коли вдень земля добре прогрівається, а вночі охолоджується, на рослинах, навколишніх предметах з'яв¬ляється роса - продукт конденсації водяної пари, що утворилася як результат охолодження.
Влітку досить часто бувають зливи. Літні дощі, на відміну від осінніх, починаються бурхливо і тривають недовго. В жаркі дні дощові краплини особливо великі, Це пояснюється тим, що під впливом сильних висхідних течій повітря дощові краплини в хма¬рах збільшуються, аж поки не подолають опору.
Інколи влітку випадає град. Він утворюється у хмарах вертика¬льного розвитку. Основу градини становить сніжна крупа. Під впливом сильних висхідних течій повітря градина кілька разів пе¬реміщується в хмарі вгору, вниз, щоразу обростаючи новим льодя¬ним чи сніжним шаром. Вона збільшується доти, поки не подолає висхідних течій повітря.
Влітку можна спостерігати багато цікавих світлових явищ в атмосфері. Чи не найцікавішими з них є зорі, веселка.
З'являються зорі вранці і ввечері перед сходом і заходом сон¬ця. Зорі бувають червоні і жовті. Явище зорі пояснюється тим, що косе сонячне проміння, проходячи через товстий шар атмосфери, заломлюється в краплинах вологи. В жарку погоду, коли в по¬вітрі буває багато водяної пари, зорі особливо яскраві, червоні. Жовто-золотистими зорі стають з надходженням холодного по¬вітря.
Інколи під час дощу можна побачити веселку. Вона утворює¬ться також внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах води.
В теплі літні дні на небі можна побачити різноманітні гарні хмари - від високих, прозорих перистих до химерних і мінливих - купчастих. У дощові дні небо застилають низькі шаруваті хмари.
Літні явища в рослинному світі. Наявність достатньої кількос¬ті тепла, вологи, світла сприяє пишному розвиткові рослин.
На більшості дерев улітку достигає, а у деяких і розповсю¬джується насіння. Особливо багато ми бачимо завжди легких то¬полиних пушинок з маленьким насінням. Одне дерево тополі дає 20-30 млн. насінинок. Вітер підхоплює легеньке насіння з чубчи¬ком і відносить за тисячі кілометрів від материнської рослини. На¬решті насіння десь падає і, якщо умови сприятливі, проростає. Проте це відбувається дуже рідко, майже все насіння гине. В кри¬хітного насіння паросток невеликий. Він не може протидіяти спеці, вітру. Тільки за винятково сприятливих умов він дасть початок но¬вій повноцінній рослині. Ось чому ці дерева змушені давати міль¬йони насінин. Хай десятки мільйонів загинуть, але якась одна рослинка виживе, і рід тополиний буде продовжений.
Невелика кількість дерев улітку цвіте. На початку червня до¬цвітає робінія. В середині червня починає цвісти липа, катальпа.
Продовжують цвісти деякі лісові кущі і кущики - шипшина, малина, чорниці. На кущах, що відцвіли, починає утворюватися насіння. Друга половина червня і липень - пора визрівання бага¬тьох лісових ягід. Надзвичайно гарно виглядають улітку лісові галявини, узлісся, на яких можна кожного разу знайти нові кві¬тучі трав'янисті рослини. Саме в цей час виділяється серед трав світло-пурпуровим суцвіттям буквиця лікар¬ська, сама назва якої свідчить про її викорис¬тання.
У червні в лісах починається збір їстівних грибів - лисичок, сироїжок. Поруч з ними можна знайти і отруйні - бліду поганку, не¬справжні опеньки, мухомор червоний.
Червень - період масового цвітіння луч¬них рослин. Саме в цей час луки перетворюю¬ться у багатокольорові килими. Трави в цей період найбільш поживні, тому їх і скошують, запасаючи на зиму сіно.
У другій половині червня - в липні цвіте більшість рослин водойм. Особливо вражає цвітіння латаття білого. Вдень на блакитному дзеркалі води розкриваються чудові білосніж¬ні квітки. З 17 год. і до 10 ранку квітки їхні закриті. Відкриваються вони лише в ясну, со¬нячну погоду. Це пристосування для збере¬ження пилку, яким може зашкодити роса або дощ.
Рослинність степів улітку не така вже багата, і все ж у червні степи уквітчані шавліями, залізняком, місцями квітучим катраном, волошками степовими. Пізніше степ вигорає, залишаються рослини, добре пристосовані до недостат¬ньої кількості вологи.