| Назва: | Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,26 KB |
| Скачувань: | 25 |
Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» «громадяни України мають право на захист свого життя і здоров 'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації під¬приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господа¬рювання гарантій щодо його реалізації.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».
Головною функцією органів державної виконавчої влади, адмі¬ністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас¬ності та господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас ха¬рактер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для без¬пеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти - за ка¬тегоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуа¬ції. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України. Для міст встановлені наступні групи:
особливої важливості;
першої групи;
другої групи;
третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:
особливої важливості;
першої категорії;
другої категорії.
Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та ко¬лективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до про¬ведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.
Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та органі¬зації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих ство¬рюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій - ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на пос¬тійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можли¬вих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки.
Передусім вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу надзвичайної ситуації і зав¬дання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
Організація життєзабезпечення населення в умовах НС - це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нор¬мальних умов життя, здоров 'я і працездатності людей.
Цей комплекс включає:
управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;
захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
житлове забезпечення і працевлаштування;
комунально-побутове обслуговування;
медичне обслуговування;
навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;
розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
санітарну обробку;
знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;
забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.
Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управ¬ління цивільної оборони при чіткому погодженні між собою заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосеред¬німи виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відобра¬жаються в планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та піс¬ля виникнення НС.
З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення насе¬лення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організовано евакуацію.
Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» «громадяни України мають право на захист свого життя і здоров 'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації під¬приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господа¬рювання гарантій щодо його реалізації.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».
Головною функцією органів державної виконавчої влади, адмі¬ністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас¬ності та господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас ха¬рактер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для без¬пеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти - за ка¬тегоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуа¬ції. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України. Для міст встановлені наступні групи:
особливої важливості;
першої групи;
другої групи;
третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:
особливої важливості;
першої категорії;
другої категорії.
Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та ко¬лективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до про¬ведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.
Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та органі¬зації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих ство¬рюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій - ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на пос¬тійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можли¬вих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки.
Передусім вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу надзвичайної ситуації і зав¬дання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
Організація життєзабезпечення населення в умовах НС - це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нор¬мальних умов життя, здоров 'я і працездатності людей.
Цей комплекс включає:
управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;
захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
житлове забезпечення і працевлаштування;
комунально-побутове обслуговування;
медичне обслуговування;
навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;
розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
санітарну обробку;
знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;
забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.
Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управ¬ління цивільної оборони при чіткому погодженні між собою заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосеред¬німи виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відобра¬жаються в планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та піс¬ля виникнення НС.
З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення насе¬лення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організовано евакуацію.