1 2 3 4 5 6 7 8

- Шляхом організації кореспондентських відносин між банками;

- Через кореспондентські рахунки в установах Центрального банка.

Банківська система Польщі перейшла на електронну систему платежів, яка працює в режимі реального часу і дозволяє завершувати розрахунки між банками протягом операційного дня.

У складі НБП є такий підрозділ як Розрахункова палата, на яку покладено технічне проведення міжбанківських розрахунків на основі електронних технологій. Розрахункова палата побудована по дворівневому принципу:

- Центральна розрахункова палата, яка підкоряється безпосередньо НБП;

- Регіональні розрахункові палати, які є структурними підрозділами територіальних управлінь НБП;

У Центральній Розрахунковій палаті відкриваються технічні рахунки регіональних розрахункових палат, по яких фіксуються проведені за день операції. Ведення рахунків дозволяє проводити контроль за правильністю здійснення операцій по технічних кореспондентських рахунках регіональними розрахунковими палатами. Крім того, узагальнення відбиваною по цих рахункам інформації дозволяє отримати досить чітку і ясну картину стани платіжного обороту між регіонами.[3]

5.Валютне регулювання та контроль

5.1. Становлення системи валютного регулювання

Становлення та розвиток економіки Польщі неможливі без ство¬рення ефективної фінансово-грошової системи. Невід'ємною скла¬довою цієї системи є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на території країни резидентів та нерезидентів, пов'яза¬ну з рухом валютних цінностей у будь-якій формі.

Використання валютних цінностей потребує певної регламентації та регулювання з боку уряду та Національного банку Польщі. У зв'язку з цим зростає роль національного валютного за¬конодавства у визначенні порядку обігу іноземної валюти на тери¬торії держави з урахуванням необхідності забезпечення пріоритету грошової одиниці Польщі, захисту її купівельної спроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованість злотого.

Нормативно-правові передумови управління валютною сферою в Польщі були закладені прийняттям в 1997 році закону «Про валютне регулювання та валютний контроль в Польщі». Він регулює операції з валютними цінностями, визначає статус злотого, встановлює загальні принципи валютного регулювання, функції кредитних установ під час здійснення валютних операцій; порядок використання надходжень в іноземній валюті, а також відповідаль¬ність за порушення валютного законодавства резидентами. Згідно з цим документом було передбачено встановлення НБП валютного курсу злотого на підставі результатів торгів на міжбанківському валют¬ному ринку Польщі.

На даний момент у державі існує низка законодавчих актів, положень та інструкцій по валютному регулюванню, але вони у деякій мірі опираються на принципи та тези, викладені у законі «Про валютне регулювання та валютний контроль в Польщі», тобто цей закон є основою валютної системи країни.[4]

5.2. Класифікація та характеристика методів валютного регулювання

НБП є головним органом, який визначає валютну політику. Основною складовою частиною валютної політики є впровад¬ження механізму регулювання платіжного балансу країни, що є одним з найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБП. Для визначення стратегії проведення валютної та грошово-кредитної політики, реформування зовнішнього сектора економіки Національ¬ний банк Польщі розробляє також прогноз платіжного балансу, що використовується і як основа для переговорів з міжнародними організаціями про надання країні фінансової допомоги.

Основними методами валютного регулювання, якими користу¬ється НБП, є:

- валютні інтервенції;

- дисконтна (облікова) політика;

- управління валютними резервами (диверсифікація);

- валютні обмеження.

Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошо¬вої одиниці.

Регулювання рівня ставки рефінансування (обліко¬вої ставки) центрального банку належить до ринкових інструментів і здійснюється з метою впливу на міжнародний рух капіталу, дина¬міку внутрішніх кредитів, структуру грошової маси, рівень цін.

Рівень офіційних валютних резервів залежить від таких факторів:

-стану зовнішньої торгівлі;

-урівноваженості платіжного балансу;

-режиму валютних обмежень;

-інвестиційного клімату;

-характеру політики інтервенцій;

-режиму валютних курсів (плаваючий, фіксований).

Валютні обмеження являють собою сукупність заходів та нор¬мативних правил, установлених у законодавчому або адміністра¬тивному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в пла¬тіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей.

1 2 3 4 5 6 7 8