| Назва: | Національний банк Польщі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 22,89 KB |
| Скачувань: | 29 |
Також НБП здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає і відкликає ліцензії кредитних організацій і організацій, що займаються їх аудитом, здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій; реєструє емісію цінних паперів кредитними організаціями у відповідності до законодавства, здійснює самостійно або за дорученням уряду всі види банківських операцій, необхідних для виконання своїх основних завдань, здійснює валютне регулювання, включаючи операції по купівлі та продажу іноземної валюти; організовує і здійснює валютний контроль як безпосередньо, так і через уповноважені банки відповідно до законодавства, проводить аналіз і прогнозування стану економіки держави в цілому і по регіонах, перш за все грошово-кредитних, валютно-фінансових і цінових відносин, публікує відповідні матеріали і статистичні дані.
5. Інструменти грошово-кредитної політики Центрального банку
Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємо¬зв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБП викорис¬товує певний інструментарій, який охоплює:
- визначення норм обов'язкових резервів;
- процентну політику;
- рефінансування комерційних банків;
- операції з цінними паперами на відкритому ринку;
- підтримання курсу національної валюти;
- регулювання імпорту та експорту капіталу.
Збереження стабільної купівельної здатності грошової одиниці і забезпечення ефективності системи грошових платежів і розрахунків - є основними завданнями, які НБП переслідує в сфері грошово-кредитної політики.[7]
Так як банківська система Польщі є молодою, тому інструменти грошово-кредитної політики майже не змінилися (змінювалася протягом років незалежності країни лиш частота їх використання, процентні ставки). Виділяються наступні основні інструменти, якими оперує НБП для регулювання грошово-кредитної політики на даному етапі:
- Зміна облікового відсотка;
- Зміна норм обов'язкових резервів комерційних банків;
- Операції на відкритому ринку (покупка і продаж державних зобов'язань).
Унаслідок зміни облікового відсотка відбувається регулювання здатності комерційних банків поповнювати резерви за рахунок короткострокових кредитів Центрального банку. Між розміром резервів і здатністю банків до надання кредитів існує взаємозв'язок. Зростання кредитів (і зобов'язань по депозитах), обумовлює необхідність збільшення резервів, і навпаки скорочення кредитів (депозитів) вивільняє резерви.
Тому, здійснюючи регулювання норм обов'язкових резервів банків НБП впливає на ринок позикового капіталу і кредитові операції. На відкритому ринку Центральний банк може продавати державні зобов'язання у разі, коли переслідується мета обмеження емісії грошей і обмеження здатності банків до надання кредитів і навпаки. Крім основних інструментів регулювання грошово-кредитних звернень НБП застосовує і так звані селективні методи регулювання:
- встановлення верхньої межі процентних ставок, що сплачуються банками по термінових внесках;
- зміна маржі по операціях з біржовими, цінними паперами.[6]
6.Організаційно-правові особливості Центрального банку
Унаслідок реструктуризації економічно неефективних підприємств на початку 1990-х років польська банківська система випробовувала серйозну боргову кризу. Так, в 1993 році позики, по яких були порушені умови їх погашення, складали 31% від суми всіх позик. Проте, на відміну від центральних банків більшості сусідніх країн, Національний банк Польщі опинився здатний витримати труднощі перехідного періоду. В результаті Польща подолала кризу, і до кінця 1996 частка неплатоспроможних боржників скоротилася до 12,5%.
Польща стала першою посткомуністичною країною, що приступила до здійснення макроекономічної реформи, яка отримала назву «Шокова терапія». Був знятий ціновий контроль, скорочені субсидії в промисловості, державні монопольні підприємства були поставлені в ринкові умови, а національна грошова одиниця стала котируватися по плаваючому курсу. Для боротьби з гіперінфляцією (яка досягла 600% в рік) в 1990 році був розроблений план Бальцеровіча, тодішнього міністра фінансів. Вже до 1992році гіперінфляцію вдалося зупинити, а в 1993 році в Польщі почалося реальне економічне зростання. Темпи інфляції до 1998 року скоротилися до 10%; у 1999 році вони складали всього декілька відсотків.[4]
Розділ ІІ
1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку
Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Національний банк Польщі має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети, організації їхнього обігу та вилучення з обігу.
5. Інструменти грошово-кредитної політики Центрального банку
Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємо¬зв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБП викорис¬товує певний інструментарій, який охоплює:
- визначення норм обов'язкових резервів;
- процентну політику;
- рефінансування комерційних банків;
- операції з цінними паперами на відкритому ринку;
- підтримання курсу національної валюти;
- регулювання імпорту та експорту капіталу.
Збереження стабільної купівельної здатності грошової одиниці і забезпечення ефективності системи грошових платежів і розрахунків - є основними завданнями, які НБП переслідує в сфері грошово-кредитної політики.[7]
Так як банківська система Польщі є молодою, тому інструменти грошово-кредитної політики майже не змінилися (змінювалася протягом років незалежності країни лиш частота їх використання, процентні ставки). Виділяються наступні основні інструменти, якими оперує НБП для регулювання грошово-кредитної політики на даному етапі:
- Зміна облікового відсотка;
- Зміна норм обов'язкових резервів комерційних банків;
- Операції на відкритому ринку (покупка і продаж державних зобов'язань).
Унаслідок зміни облікового відсотка відбувається регулювання здатності комерційних банків поповнювати резерви за рахунок короткострокових кредитів Центрального банку. Між розміром резервів і здатністю банків до надання кредитів існує взаємозв'язок. Зростання кредитів (і зобов'язань по депозитах), обумовлює необхідність збільшення резервів, і навпаки скорочення кредитів (депозитів) вивільняє резерви.
Тому, здійснюючи регулювання норм обов'язкових резервів банків НБП впливає на ринок позикового капіталу і кредитові операції. На відкритому ринку Центральний банк може продавати державні зобов'язання у разі, коли переслідується мета обмеження емісії грошей і обмеження здатності банків до надання кредитів і навпаки. Крім основних інструментів регулювання грошово-кредитних звернень НБП застосовує і так звані селективні методи регулювання:
- встановлення верхньої межі процентних ставок, що сплачуються банками по термінових внесках;
- зміна маржі по операціях з біржовими, цінними паперами.[6]
6.Організаційно-правові особливості Центрального банку
Унаслідок реструктуризації економічно неефективних підприємств на початку 1990-х років польська банківська система випробовувала серйозну боргову кризу. Так, в 1993 році позики, по яких були порушені умови їх погашення, складали 31% від суми всіх позик. Проте, на відміну від центральних банків більшості сусідніх країн, Національний банк Польщі опинився здатний витримати труднощі перехідного періоду. В результаті Польща подолала кризу, і до кінця 1996 частка неплатоспроможних боржників скоротилася до 12,5%.
Польща стала першою посткомуністичною країною, що приступила до здійснення макроекономічної реформи, яка отримала назву «Шокова терапія». Був знятий ціновий контроль, скорочені субсидії в промисловості, державні монопольні підприємства були поставлені в ринкові умови, а національна грошова одиниця стала котируватися по плаваючому курсу. Для боротьби з гіперінфляцією (яка досягла 600% в рік) в 1990 році був розроблений план Бальцеровіча, тодішнього міністра фінансів. Вже до 1992році гіперінфляцію вдалося зупинити, а в 1993 році в Польщі почалося реальне економічне зростання. Темпи інфляції до 1998 року скоротилися до 10%; у 1999 році вони складали всього декілька відсотків.[4]
Розділ ІІ
1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку
Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Національний банк Польщі має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети, організації їхнього обігу та вилучення з обігу.