| Назва: | Склад і класифікація об'єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,95 KB |
| Скачувань: | 73 |
3. Склад і класифікація об'єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку.
Всі об'єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють на чотири групи:
господарські засоби та їх розміщення (основні й оборотні);
ресурси (джерела утворення) господарських коштів;
функціональні обов'язки банку (статутна діяльність - процес здійснення послуг);
фінансові результати статутної діяльності.
До господарських засобів комерційного банку належать:
грошові кошти;
матеріальні цінності;
дебіторська заборгованість (видані кредити);
відвернуті кошти.
Кожна з названих груп засобів має певний склад.
Так, до грошових коштів належать:
- грошові кошти в касі банку - готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькі марки тощо);
кошти на кореспондентських рахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни або в банках іноземних держав;
кошти, вкладені в цінні папери (акції, облігації, векселі,
зобов'язання державної скарбниці, сертифікати тощо);
кошти на зервному рахунку в НБУ.
Другу категорію господарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:
основні засоби - предмети, що мають тривалий термін експлуатації - більше одного року. Для відшкодування їхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємств та установ;
нематеріальні активи - вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартість відшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку через нарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;
малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);
господарські матеріали - запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються до складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнє придбання.
Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторскька заборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками. Кредити поділяються на:
короткострокові й довгострокові позички, видані клієнтам;
міжбанківські кредити, видані іншим банкам;
споживчий кредит, виданий фізичним особам;
інші види позичок.
Також у складі дебіторсбкої заборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.
Ще однією групою банківських коштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).
Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.
Як зазначено на початку даної роботи, другою групою об'єктів бухобліку в комерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів. Ресурси поділяються на два види:
власні ресурси;
залучені ресурси.
Власні ресурси належать банкові, точніше його суб'єктам - власникам майна банку (засновникам, пайовикам) і складаються з наступних складових:
статутний фонд (капітал) - сума вкладень, зроблених акціонерами чи сума пайових внесків засновників, що визначається в момент утворення (реєстрації) банку, записана в його статуті й фактично внесена ними. Статуний капітал (його розмір) може змінюватися в результаті збільшення сум засновницьких внесків, випуску додаткових акцій, прийняття нових пайовиків або їхнього виходу при обов'язковій переєстрації фонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тільки грошовими коштами, а й основними засобами;
прибуток - перевищення сум доходів над видавтками. В банківському бухобліку розрізняють балансовий і чистий прибуток. Банківський прибуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток залишається в розпорядженні банку і утворюється як різниця між сумою балансового пибутку й сумо. Податку з прибутку;