| Назва: | Аудит господарських операцій в умовах функціонування АРМ бухгалтера |
| Тип: | Дипломнi роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 103,62 KB |
| Надіслав(ла): | Сергій |
| Опис: | На матеріалах місцевої аудиторської фірми. ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, керівник - доцент В.П. ДУДКО, 1998р. |
| Скачувань: | 874 |
8. Хто на Вашому підприємстві здійснює облікову діяльність?
штатний бухгалтер
бухгалтер-сумісник
бухгалтерія (штат)
інші________________________________________________
9. Чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?
так
ні
10. Якщо є, то зазначте причини цих труднощів:_________
_____________________________________________________
11. Перелічіть джерела формування інформаційно-правової бази на підприємстві:
законодавчі акти
органи державної влади
спеціальна література
інформаційні системи
інші_________________________________________________
12. Чи є у Вас потреба в консультаційних послугах?
так
ні
13. Якщо так, то консультаційні послуги з яких проблем Вам потрібні?
створення організаційної структури
організація технологічного процесу
аналіз результатів фінансової діяльності
техніка ведення бухгалтерського обліку
розробка стратегії розвитку підприємства
інші_______________________________________________________
14. Освіта_______________________________________________________
15. Загальний стаж роботи________
16. Стаж роботи на керівній посаді_______
17. Вік______
1.2 Система норм аудиту в Україні
Відмінною рисою аудиту, як свідчить міжнародний досвід, є саморегулю-вання, держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації. На них покладаються також обов`язки щодо:
• розробки кваліфікаційних вимог до професії;
• контролю за дотриманням професійних вимог;
• представлення професійних інтересів в органах державної влади та міжнародних професійних організаціях;
• соціального захисту представників професії.
Така практика характерна для всіх країн, в яких отримала розвиток аудиторська діяльність. В Україні необхідність та основні засади регулювання і здійснення аудиту було закладено в Законі “Про аудиторську діяльність”. Тут також було визначено основи функціонування Аудиторської палати та Спілки аудиторів України. До виключних повноважень Аудиторської палати віднесено сертифікацію аудиторів і ліцензування аудиторської діяльності, затвердження норм і стандартів аудиту.
Якщо перші з них були конкретизовані у Положенні про сертифікацію громадян України, що мають намір займатися аудиторською діяльністю (від 11.11.93 протокол №5), та Положенні про ліцензування аудиту (від 17.02.94 протокол №12), то до останнього часу аудит в Україні розвивався без професійних стандартів.
Для України як країни з недалеким адміністративним минулим, жорсткою державною регламентацією обліку, нездатність до саморегулювання аудиторсь-кої діяльності може призвести до запровадження часткової чи повної регламентації з боку держави або передачі контрольних функцій існуючим суб`єктам державного фінансового контролю. Такі спроби були здійснені Національним банком України (Вимоги НБУ до форми і якості проведення аудиторськими організаціями (аудиторами) зовнішнього аудиту юридичних осіб - учасників комерційних банків з огляду їх бухгалтерської і фінансової звітності від 08.04.94), Фондом державного майна України (Методичні роз`яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються від 03.08.95), Міністерством фінансів України (Вимоги до аудиторського висновку щодо оцінки діяльності по випуску і обігу цінних папе-рів від 20.07.95). На мою думку, ці документи повинні були б затверджені спільно з Палатою аудиторів України. Сам факт їх розробки свідчить про від-сутність розуміння особливостей аудиту як системи незалежного контролю.
Нарешті, Аудиторська палата України протоколом №36 від 05.10.95 затвердила такі Нормативи у складі “Тимчасових норм аудиту в Україні”:
№1 “Мета та завдання проведення аудиту”;
№2 “Угода на проведення аудиту”;
№3 “Основні принципи, що регулюють аудит”.
Нажаль, окремі нормативи не дають змоги оцінити обрану Аудиторською палатою України систему в цілому, оскільки відсутня інформація про мету, механізм, створення і використання. Крім того, не спостерігається єдність вимог до структури нормативів, взаємозв`язок основних понять.
Розглянемо наведені нормативи як першу спробу саморегулювання професії аудитора, що з`явилась в Україні з розвитком ринкових відносин.
На мою думку, особлива роль у системі нормативів повинна належати нормативам, де пояснюється мета, завдання та основні принципи аудиту.
У Нормативі №1 “Мета та завдання проведення аудиту” так визначено аудит: “Аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб`єкта господарювання з метою формування висновків про реальний фінансовий стан суб`єкта”. Таке визначення відрізняється як від викладеного у Законі України “Про аудиторську діяльність”, так і від трактування аудиту у міжнародній теорії і практиці. Метою аудиту є оцінка достовірності (правильності та об`єктивності - згідно з І\/ Директивою ЄЕС) фінансової звітності підприємства.
штатний бухгалтер
бухгалтер-сумісник
бухгалтерія (штат)
інші________________________________________________
9. Чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?
так
ні
10. Якщо є, то зазначте причини цих труднощів:_________
_____________________________________________________
11. Перелічіть джерела формування інформаційно-правової бази на підприємстві:
законодавчі акти
органи державної влади
спеціальна література
інформаційні системи
інші_________________________________________________
12. Чи є у Вас потреба в консультаційних послугах?
так
ні
13. Якщо так, то консультаційні послуги з яких проблем Вам потрібні?
створення організаційної структури
організація технологічного процесу
аналіз результатів фінансової діяльності
техніка ведення бухгалтерського обліку
розробка стратегії розвитку підприємства
інші_______________________________________________________
14. Освіта_______________________________________________________
15. Загальний стаж роботи________
16. Стаж роботи на керівній посаді_______
17. Вік______
1.2 Система норм аудиту в Україні
Відмінною рисою аудиту, як свідчить міжнародний досвід, є саморегулю-вання, держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації. На них покладаються також обов`язки щодо:
• розробки кваліфікаційних вимог до професії;
• контролю за дотриманням професійних вимог;
• представлення професійних інтересів в органах державної влади та міжнародних професійних організаціях;
• соціального захисту представників професії.
Така практика характерна для всіх країн, в яких отримала розвиток аудиторська діяльність. В Україні необхідність та основні засади регулювання і здійснення аудиту було закладено в Законі “Про аудиторську діяльність”. Тут також було визначено основи функціонування Аудиторської палати та Спілки аудиторів України. До виключних повноважень Аудиторської палати віднесено сертифікацію аудиторів і ліцензування аудиторської діяльності, затвердження норм і стандартів аудиту.
Якщо перші з них були конкретизовані у Положенні про сертифікацію громадян України, що мають намір займатися аудиторською діяльністю (від 11.11.93 протокол №5), та Положенні про ліцензування аудиту (від 17.02.94 протокол №12), то до останнього часу аудит в Україні розвивався без професійних стандартів.
Для України як країни з недалеким адміністративним минулим, жорсткою державною регламентацією обліку, нездатність до саморегулювання аудиторсь-кої діяльності може призвести до запровадження часткової чи повної регламентації з боку держави або передачі контрольних функцій існуючим суб`єктам державного фінансового контролю. Такі спроби були здійснені Національним банком України (Вимоги НБУ до форми і якості проведення аудиторськими організаціями (аудиторами) зовнішнього аудиту юридичних осіб - учасників комерційних банків з огляду їх бухгалтерської і фінансової звітності від 08.04.94), Фондом державного майна України (Методичні роз`яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються від 03.08.95), Міністерством фінансів України (Вимоги до аудиторського висновку щодо оцінки діяльності по випуску і обігу цінних папе-рів від 20.07.95). На мою думку, ці документи повинні були б затверджені спільно з Палатою аудиторів України. Сам факт їх розробки свідчить про від-сутність розуміння особливостей аудиту як системи незалежного контролю.
Нарешті, Аудиторська палата України протоколом №36 від 05.10.95 затвердила такі Нормативи у складі “Тимчасових норм аудиту в Україні”:
№1 “Мета та завдання проведення аудиту”;
№2 “Угода на проведення аудиту”;
№3 “Основні принципи, що регулюють аудит”.
Нажаль, окремі нормативи не дають змоги оцінити обрану Аудиторською палатою України систему в цілому, оскільки відсутня інформація про мету, механізм, створення і використання. Крім того, не спостерігається єдність вимог до структури нормативів, взаємозв`язок основних понять.
Розглянемо наведені нормативи як першу спробу саморегулювання професії аудитора, що з`явилась в Україні з розвитком ринкових відносин.
На мою думку, особлива роль у системі нормативів повинна належати нормативам, де пояснюється мета, завдання та основні принципи аудиту.
У Нормативі №1 “Мета та завдання проведення аудиту” так визначено аудит: “Аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб`єкта господарювання з метою формування висновків про реальний фінансовий стан суб`єкта”. Таке визначення відрізняється як від викладеного у Законі України “Про аудиторську діяльність”, так і від трактування аудиту у міжнародній теорії і практиці. Метою аудиту є оцінка достовірності (правильності та об`єктивності - згідно з І\/ Директивою ЄЕС) фінансової звітності підприємства.
Новости загрузка новостей...